Маловідомі факти про українські казки. Самі собі принцеси

Казки – це те, з чого починається для кожного з нас знайомство з світом літератури взагалі і фольклору зокрема. Здавалося б, чого ми можемо не знати про наші рідні українські казки! І тим не менше, є факти, пов’язані з ними, про котрі ми або не знаємо, або не здогадуємося. Ось тільки один аспект, який стосується дівчат – героїнь казок. 

У казках усього світу є конфлікт між мачухою і сиріткою, проте українські казки, що базуються на цьому сюжеті, докорінно відрізняються від інших. 

Згадайте: у західноєвропейських казках конфлікт завжди розгортається між красунею-мачухою і красунею-сиріткою, про це розповідають і «Попелюшка», і «Білосніжка». Врода – головна риса героїнь, герой – багатий чоловік – мав вподобати гарне личко та струнку талію. 

На Заході бути «на світі всіх милішою та гарнішою» – це питання виживання, адже жінки не мали права наслідування чи права власності, а отже, без прекрасного принца героїня, що прагнула жити довго та щасливо, ніяк не могла обійтись. 

В Україні інакше: за звичаєвим правом у нас була материзна – тобто спадщина передавалася за материнською лінією і йшла тільки за жіночою лінією: ніхто з чоловіків не міг на неї претендувати. Ця традиція брала початок із прадавніх часів і тривала до козацької доби. 

Що ж цінували в український жінці значно більше за вроду? 

Відповідь знову дадуть казки – головною чеснотою дівчини вважалася працьовитість. 

Головною чеснотою українок в казках вважалася працьовитість. Ілюстрації Валентини Мельниченко до книжки "Кривенька качечка" (Видавництво "Веселка", 1981 р.) 

Вміння обробляти землю та вести побут, створювати домашній затишок – от що було запорукою вдалого шлюбу в тому числі й для казкових героїнь. Саме завдяки цьому українська Попелюшка – Дідова дочка – завжди вигравала у злої мачухи та її ледачої дочки. 

Джерело: life.pravda.com.ua