Готуючи сьогоднішню книжкову добірку, ми передивилися в інтернеті чимало матеріалів про те, що читає сучасна молодь. І обрали кілька книг, котрі згадуються майже в кожному переліку. Молодь читає багато, і читає різнопланову літературу. А ще – віддає шану власному дитинству, бо є книжки, котрі стають нашими вірними супутниками на все життя. Маркус Зузак. «Крадійка книжок»
Це неймовірна сага про одну з найбільш страшних епох людства – знищення фашистами всіх, хто не належав до «найвищої» раси. Автор зачіпає теми війни та Голокосту, показуючи трагедію самих німців, які потерпали від гітлерівських ідей. Навіть діти ставали жертвами жорстокої долі, і одна з таких відважних дівчат – головна героїня Лізель Мемінґер. Вижити у найбільші моменти небезпеки їй допомагали… книги. Потайки вона шукала та крала книги, щоб потім жадібно всотувати мудрість і силу Слова. Найцікавіша «родзинка» роману – розповідь від особи смерті – того самого чолов’яги, який спостерігає за найбільш дивними долями людей перед тим, як забрати їх до себе. Лізель виявилася саме такою – починаючи з дев’яти років, дівчинка завжди була під прицілом смерті. Як склалася доля Лізель, ви дізнаєтесь, якщо вирішите читати онлайн книгу «Крадійка книжок» Маркуса Зузака українською мовою.
Луїза Мей Олкотт. «Маленькі жінки»
Роман «Маленькі жінки» Луїзи Мей Олкотт збирає урожай слави вже майже два століття. Його називають одним з найвідоміших у світі творів американської літератури для юнацтва. Четверо юних сестер — Мег, Джо, Бет та Емі, які народилися в заможній родині, а нині потерпають від бідності, хоч інколи й нарікають на долю, але день у день вчаться наповнювати душу добром та милосердям. Кожна з них має свої риси характеру, вирізняється неповторною зовнішністю і манерами, світобаченням та інтересами. Але вони люблять одна одну та батьків, вміють знаходити радість у простих речах і тим самим творять навколо себе атмосферу справжності, яка притягує інших. І врешті-решт ті далекі американські дівчатка стають по-справжньому близькими тобі, а роман – чи не найулюбленішим!
Джон Грін. «Черепахи аж до низу»
Цей роман вийшов друком у 2017 році й відразу став бестселером. Цей драматичний і відвертий роман про шістнадцятирічну Ейзе, яка страждає від психічного розладу, властивого багатьом підліткам у період швидкого фізичного дозрівання. Її тривожність викликана думками про постійну присутність мільярдів мікробів всередині та зовні неї, серед яких мільйони хвороботворних. Дівчинка постійно бореться з цими страхами. Вони дуже нав'язливі, але вона намагається жити тим життям, яким хоче, бути хорошим другом, хорошою дочкою й ученицею. Її подруга пропонує зайнятися розслідуванням – розшукати втікача мільярдера, тим більше, що за це обіцяна нагорода в сто тисяч доларів. Дівчата намагаються зблизитися з сином втікача Девісом. Що з цього вийде – дізнаєтеся з книги. А ми тільки додамо, що «Черепахи аж до низу» отримує вдячні відгуки від читачів різного віку.
Сьюзен Колінз. «Голодні ігри»
На руїнах континенту, колись відомого як Північна Америка, блискучий Капітолій об’єднав дванадцять округів у країну Панем. Щоб тримати підлеглих у покорі, Капітолій вигадав жорстоке реаліті-шоу – Голодні ігри, в яких щороку хлопець і дівчина з кожного округу змушені битися на смерть. Під час святкування Жнив шістнадцятирічна Катніс Евердін і її друг Гейл беруть участь у жеребкуванні – це приречення всіх дітей Панему від дванадцяти до вісімнадцяти років. Кілька років поспіль їм щастило – жереб падав на інших, та чи буде прихильною до них доля і на ці Жнива?
Історія про Катніс має продовження – у книжках «У вогні» та «Переспівниця».
Джоан Ролінг. Цикл про Гаррі Поттера
І звичайно, ми не могли у цій добірці обійти своєю увагою цикл про юного чарівника, Хлопчика-який-вижив, та його друзів. Бо діти, котрі після виходу першої книги, з нетерпінням чекали наступних зустрічей, закінчення історії довідалися вже дорослими. А дехто вже перечитує ці романи разом з власними дітьми. Бо ці книги дійсно принесли у наш світ магію – поттеромани не бувають колишніми, це захоплення – на все життя!..
Немає коментарів:
Дописати коментар