Ось і літо у розпалі, а МОЗ досі активно не рекомендує потикати носа за межі свого району чи принаймні міста. Що робити з бажанням пригод і подорожей? Доведеться досліджувати рідні міста й містечка. На щастя, українські новинки сприяють пошукам локальних пригод. Пропонуємо познайомитися з п’ятьма новими книжками на будь-який смак. Насолоджуйтесь!
1. Петро Яценко. «Магнетизм».
Новий роман Петра Яценка — магічна історія про те, як у дивовижний спосіб пов’язані люди й міста: вони притягуються і відштовхуються, можуть із легкістю знищити одні одних, а можуть дати одні одним життя… Головна героїня Марія на прізвисько Гайка тікає з окупованого Донецька останнім потягом до Києва й опиняється сама в чужому великому місті. Ще в дитинстві вона відкрила в собі дивний хист бачити історії людей, записані на металі, а тепер чує мову будинків і знає їхні імена. День за днем перед нею постають нові химерні виклики, але найголовніший із них — чи зможе вона своєю жертвою врятувати рідне місто, серце якого перестало битися?
2. Симор Гласенко. «Дім чистого світла»
Жанр нового роману автор визначив як «подільська готика». Його події відбуваються у наш час у подільському селищі Крутояр, яке через своє географічне розташування майже ізольоване від решти світу, а тому живе за своїми законами та звичаями, які мало чим відрізняються від середньовічних, а чужинців сприймає однозначно вороже та насторожено, виштовхуючи їх, як стороннє тіло. Саме у таку атмосферу потрапляє головний герой роману Фельдшер, отримавши посаду у Крутоярі. Цілковито не вписуючись у це середовище своїм світоглядом, способом життя, манерою лікування, людяністю, шляхетністю, правдолюбством, принциповістю, мудрістю, він мимохіть стає кнопкою, яка запускає низку трагічних подій. Історія Фельдшера – це показ частини шляху людини, яка шукає себе, смисл існування, розв’язуючи причинно-наслідкове павутиння власного життя та життя інших, намагається знайти спосіб вибачити собі свої помилки. Це універсальна історія «маленької» людини у світі, оточеному чи темним і холодним космосом, чи древніми Дністром та Подільськими Товтрами. «Дім чистого світла» – це «розкопки» людської натури в умовах ізоляції, що нині прочитується особливо актуально.
3. Катерина Лебедєва. «22: Містичний випадок на Вознесенському узвозі у Києві»
Дія роману відбувається у 1917-1922 роках у Києві. Влада за той час змінилася чотирнадцять разів, але історичне тло роману слугує лише бекграундом біографії художника Леся Лозовського. Він навчався в Українській академії мистецтв у Георгія Нарбута і Михайла Бойчука, створював обкладинки книг і нот. У ніч на 22 березня 1922-го, коли Лесеві було 22 роки, його задушили у власному помешканні. Навколо трупа були розкладені коштовності. Обставини загибелі Леся Лозовського досі не з’ясовано.
Роман Катерини Лебедєвої ”22: Містичний випадок на Вознесенському узвозі у Києві” розповідає про життя Лозовського з моменту вступу в Академію мистецтв у листопаді 1917 року і до смерті митця. Героями роману є усі ті, з ким спілкувався Лесь: Георгій Нарбут, Михайло Бойчук, Анатоль Петрицький, Олександра Екстер, Оксана Павленко, Іван Падалка, Лесь Курбас, Михайль Семенко, Олександр Мурашко та інші. Книга вирізняється історичною достовірністю, психологізмом і захопливим сюжетом.
4. Олександр Красовицький, Євгенія Кужавська. «Справа зниклої балерини»
Хіба може безслідно зникнути балерина посеред театрального велелюддя? Сотні глядачів і – жодного свідка. Вочевидь, хтось добре продумав усі деталі. В поліції не поспішають шукати представницю київської богеми, тому сестра зниклої звертається до слідчого у відставці. Тарас Адамович Галушко, поціновувач розміреного життя і праці в яблуневому саду, давно відмовився від метушні розслідувань. Він не надто прагне братися за цю справу, та одна з версій не дає йому спокою. Можливо, банда «збирачів гіацинтів» знову розгорнула свою діяльність у Києві?
Роман започатковує серію «Історичний детектив» — його сюжет побудовано на основі реальних подій. Розслідування, що розгортається в Києві 1916 року, розкриває чимало таємниць і дає змогу повністю зануритися в атмосферу міста періоду Першої світової війни.
5. Сергій Жадан. «Хлібне перемир’я»
Що робити, коли не довіряєш навіть найближчим рідним? Як вибиратися з пастки, до якої сам себе загнав? Кому можна розповісти про найважливіше, якщо мову зламано, а вміння слухати й розуміти залишилося в довоєнному минулому? Події п’єси «Хлібне перемир’я» відбуваються влітку 2014 року. Історія однієї смерті поступово перетворюється на історію цілого покоління, на історію стосунків між дітьми та батьками, на історію зради й недовіри, сповнену комічних слів і трагічних сенсів, поєднувати які так досконало вміє Сергій Жадан. Війна триває, і жодне перемир’я не здатне загоїти завданих ран: вони й далі нитимуть, назавжди змінюючи життя людей, які зовсім не збиралися воювати…
За матеріалами www.chytomo.com,
Немає коментарів:
Дописати коментар