Уже незабаром багато абітурієнтів стануть студентами омріяних вишів. І, звісно, вони в очікуванні новизни в житті від навчальних закладів. Про деякі із цих очікувань поговоримо далі.
Усі предмети будуть стосуватися тільки обраного фаху. Це не зовсім так, на жаль. Усі 11 класів ви мріяли нарешті вивчати тільки те, що подобається. І, здавалося б, в університеті це мало б здійснитися. Але, на жаль, це не зовсім так.
Дисципліни за спеціальністю, звісно, будуть, та предмети, які зовсім не будуть дотичними до фаху, на деяких курсах переважатимуть. Це все, очевидно, для загального розвитку студента, і наче б добре. Та інколи викладачі будуть тут вимагати більше, ніж інші.
Практика понад усе. О, не в наших ВНЗ. Тут теорія, на жаль, на першому місці. Не відкидаємо той факт, що це важливо. Але тобі неодноразово буде не зрозуміло, куди ту теорію приткнути при виконанні практичного завдання.
Буду все вчити – матиму стипендію. Щоб мати стипендію, не потрібно зубрити все від кірки до кірки. Зазвичай хороші бали в тих студентів, які розуміють, що вони відповідають. Інколи достатньо відповісти кілька речень і мати кращу оцінку, ніж студент, який доповідатиме значно більше. А ще нагадаємо, що стипендію студенти отримують згідно рейтингу.
Багато в ньому відіграють додаткові бали за активну участь у житті університету. Часто, якщо хтось співає в хорі, танцює чи займається в інших гуртках, отримує стипендію на відміну від того, хто добре вчився. Тому будь активним.
Куратор – друга мама. У школі з вами була завжди добра класна керівничка, яка вказувала на помилки та де вартувало б підтягнути оцінки. Забудьте. Куратор в університеті цим займатися не буде. В деяких вишах кураторів бачать кілька разів, коли потрібно було отримати читацький та на парах, які вони проводять. Втім, тут як пощастить. Але перш за все пам’ятайте, що університет – це свідомий вибір, і за все тепер відповідаєте тільки ви. Кажуть ж бо, що університет – це крок у самостійне життя.
Сесія – пекло. Це зовсім не так. У більшості випадків ЗНО – куди моторошніше. Якщо ви відвідували лекції, семінари, маєте хороший допуск (або хоча б допуск) до іспиту, то все буде добре. Запитання до іспиту викладачі дають (якщо це усно), а відповіді ви можете вже підготувати – на це час буде. До речі, про відповіді, нерідко нам їх можна отримати у своїх попередників.
Викладач – монстр на сесії. Майже всі викладачі, про яких казатимуть, що вони жахливі, виявляться нормальним, або навпаки. Усе дуже індивідуально. Головне – пам'ятати, що викладачі – це теж люди, просто вони знають більше, ніж ви (поки). До кожного можна знайти свій підхід. Але основна зброя – знання.
Об'єктивне оцінювання. Змиріться, що об'єктивно оцінює тільки комп'ютер, у всіх інших випадках важливу роль грає людський фактор. Тут ще вартувало б сказати про систему оцінювання ECTS. Вона, звісно, є, але багато викладачів не розуміють різниці між B і С – це ж однаково "4", вони звикли до старої системи, а хтось принципово не додасть одного балу до омріяної оцінки.
Усі предмети будуть стосуватися тільки обраного фаху. Це не зовсім так, на жаль. Усі 11 класів ви мріяли нарешті вивчати тільки те, що подобається. І, здавалося б, в університеті це мало б здійснитися. Але, на жаль, це не зовсім так.
Дисципліни за спеціальністю, звісно, будуть, та предмети, які зовсім не будуть дотичними до фаху, на деяких курсах переважатимуть. Це все, очевидно, для загального розвитку студента, і наче б добре. Та інколи викладачі будуть тут вимагати більше, ніж інші.
Практика понад усе. О, не в наших ВНЗ. Тут теорія, на жаль, на першому місці. Не відкидаємо той факт, що це важливо. Але тобі неодноразово буде не зрозуміло, куди ту теорію приткнути при виконанні практичного завдання.
Буду все вчити – матиму стипендію. Щоб мати стипендію, не потрібно зубрити все від кірки до кірки. Зазвичай хороші бали в тих студентів, які розуміють, що вони відповідають. Інколи достатньо відповісти кілька речень і мати кращу оцінку, ніж студент, який доповідатиме значно більше. А ще нагадаємо, що стипендію студенти отримують згідно рейтингу.
Багато в ньому відіграють додаткові бали за активну участь у житті університету. Часто, якщо хтось співає в хорі, танцює чи займається в інших гуртках, отримує стипендію на відміну від того, хто добре вчився. Тому будь активним.
Куратор – друга мама. У школі з вами була завжди добра класна керівничка, яка вказувала на помилки та де вартувало б підтягнути оцінки. Забудьте. Куратор в університеті цим займатися не буде. В деяких вишах кураторів бачать кілька разів, коли потрібно було отримати читацький та на парах, які вони проводять. Втім, тут як пощастить. Але перш за все пам’ятайте, що університет – це свідомий вибір, і за все тепер відповідаєте тільки ви. Кажуть ж бо, що університет – це крок у самостійне життя.
Сесія – пекло. Це зовсім не так. У більшості випадків ЗНО – куди моторошніше. Якщо ви відвідували лекції, семінари, маєте хороший допуск (або хоча б допуск) до іспиту, то все буде добре. Запитання до іспиту викладачі дають (якщо це усно), а відповіді ви можете вже підготувати – на це час буде. До речі, про відповіді, нерідко нам їх можна отримати у своїх попередників.
Викладач – монстр на сесії. Майже всі викладачі, про яких казатимуть, що вони жахливі, виявляться нормальним, або навпаки. Усе дуже індивідуально. Головне – пам'ятати, що викладачі – це теж люди, просто вони знають більше, ніж ви (поки). До кожного можна знайти свій підхід. Але основна зброя – знання.
Об'єктивне оцінювання. Змиріться, що об'єктивно оцінює тільки комп'ютер, у всіх інших випадках важливу роль грає людський фактор. Тут ще вартувало б сказати про систему оцінювання ECTS. Вона, звісно, є, але багато викладачів не розуміють різниці між B і С – це ж однаково "4", вони звикли до старої системи, а хтось принципово не додасть одного балу до омріяної оцінки.
Джерело: UAМодна
Немає коментарів:
Дописати коментар